¶ Огляд функціоналу
“Mirror Tool” для Maya: він створює компактне UI-вікно з кнопками дзеркалення меша по осях X/Y/Z (у + та − напрямках), додатково вміє кроково обертати виділені об’єкти (Shift+клік), має перемикач як позиціонувати mirror plane, налаштування Merge Threshold (для polyMergeVert), поле Rotate Step, і кнопку Clean щоб прибрати службові ноди після дзеркалення.
¶ Нижче — огляд по блоках коду.
¶ 1. Запуск і збережені налаштування (optionVar)
При старті k_mirrorToolStartUI() скрипт ініціалізує optionVar:
kk_switchMirrorPObject— режим позиціонування mirror plane (дефолт 2, тобто Object Center).- 1 = World
- 2 = Object Center
- 3 = Pivot Position (Selection)
- 4 = Normals Direction
k_MirrorOpton— значення для “Rotate Step” (дефолт 15 градусів). Зчитується у$valAng.
Це дає “пам’ять” між запуском Maya: останній режим і кут збережуться.
¶ 2. UI вікно “Mirror Tool”
¶ 2.1 Кнопка режиму позиціонування plane (верхня)
Вгорі одна велика кнопка з іконкою, яка відображає поточний режим (World/Object/Pivot/Normals).
- Клік по кнопці →
switchMirrorPMode()циклічно перемикає режим 1→2→3→4→1 і міняє іконку. - На кнопці також є
popupMenuз пунктами, які напряму ставлять режим:- World →
switchMirrorPMode_menu1() - Object Center →
...menu2() - Pivot Position →
...menu3() - Normals Direction →
...menu4()
- World →
¶ 2.2 Кнопки Mirror по осях
Далі 3 рядки по 2 кнопки:
- +X / −X →
mainMirrorCommand(1, 1)іmainMirrorCommand(1, 2) - +Y / −Y →
mainMirrorCommand(2, 3)іmainMirrorCommand(2, 4) - +Z / −Z →
mainMirrorCommand(3, 5)іmainMirrorCommand(3, 6)
У кожної кнопки annotation:
- LMB — Mirror
- Shift+LMB — Step Rotate
Тобто одна й та сама кнопка робить різні дії залежно від модифікатора.
¶ 2.3 Merge Threshold (MergeT)
attrFieldSliderGrp mergeVertsValue — поле/слайдер для керування порогом злиття вершин у polyMergeVert.distance.
- Спочатку вимкнено (
-en 0) - Якщо в сцені вже існують ноди
K_MirrorMergeVert*, скрипт бере останню (ls -tail 1) і підключає атрибут.distance→ тоді поле стає активним (-en 1)
Є popup presets для швидких значень:
- 0.1 / 0.01 / 0.001 / 0.0001
черезmergeTpreset_*()— вони просто роблятьsetAttr <mergeNode.distance> <value>.
¶ 2.4 Rotate Step
floatFieldGrp angleAdjust (1 поле):
- значення стартує з optionVar
k_MirrorOpton - при зміні викликає
saveCustomValue()і зберігає кут у optionVar
Є popup з пресетами: 1, 5, 10, 15, 30, 45, 90, 180.
¶ 2.5 Clean
Кнопка clearDoneButton → mirrorCleanAll()
- призначення: “після mirror” прибрати службові ноди/плейн/історію, залишити чистий результат.
¶ 3. Перемикач режиму позиціонування plane
switchMirrorPMode():
- читає
kk_switchMirrorPObject - по колу змінює 1→2→3→4→1
- міняє іконку кнопки
switchbuttonMirror - записує нове значення у optionVar
Меню-версії (switchMirrorPMode_menu1..4) роблять те саме, але без циклу.
¶ 4. Підготовка й оформлення службових нод після Mirror
setAllMirrorCommand() викликається одразу після polyMirrorCut і робить “порядок”:
- Через
listConnections -scn 1збирає ноди, прибирає дублікати. - Переіменування частин mirror-результату:
- Шукає
mirroredCutMesh*→ перейменовує вK_CustomMirror_Objs - Далі шукає
transformGeometry*, через connections знаходить трансформ об’єкта → перейменовує вK_CustomMirror_OrgM
- Шукає
- Оформлення mirror plane:
- Знаходить
mirrorCutPlane* - На shape ставить viewport override колір (важливо: коментар каже, що override на transform може крашити Maya)
- На transform задає
useOutlinerColor+outlinerColor - В кінці викликає
renameSelectionList ("K_MirrorPlane_");щоб plane мав читабельний префікс.
- Знаходить
Фактично ця процедура робить результат mirror “керованим”: імена стабільні, plane видно по кольору.
¶ 5. Головна логіка: mainMirrorCommand(axis, rotatePlane)
Функція має 2 режими: Mirror або Rotate, залежно від getModifiers.
Також вона:
- читає режим позиціонування plane з optionVar
kk_switchMirrorPObject - перевіряє selection (якщо порожній — warning)
¶ 5.1 MIRROR (звичайний LMB, без Shift)
Умова: getModifiers == 0
Кроки:
- Зберігає поточний tool context, тимчасово перемикається на MoveTool, зчитує позицію маніпулятора:
manipMoveContext -q -p Move→$posPivot[]
Потім повертає попередній tool.
- Перевірка selection:
- треба рівно один об’єкт
- і він має бути polygon mesh (
filterExpand -sm 12)
- Якщо активний режим Normals (4):
- перемикає RotateTool, читає орієнтацію маніпулятора
manipRotateContext -q -orientAxes Rotate - переводить радіани в градуси →
$rotValX/Y/Z
(це потім використовується для орієнтації mirror plane по нормалям)
- перемикає RotateTool, читає орієнтацію маніпулятора
- Запам’ятовує матеріал:
hyperShade -smn ""(очистка?)ls -sl -mat→$getMaterialSymMirrors[]
- Запускає дзеркалення:
polyMirrorCut $mirrorCmdAxis 1 0.001;$mirrorCmdAxisприходить як 1=X, 2=Y, 3=Z (базова вісь для інструмента)0.001— схоже на merge threshold, але далі все одно знаходиться polyMergeVert і переназивається
- Викликає
setAllMirrorCommand()— щоб перейменувати/пофарбувати службові ноди. - Повертає вибір на plane, і на основі
rotatePlaneробить поворот plane (не для всіх кнопок є повороти — деякі “empty”):- rotatePlane 1 (+X): rotateY = -90
- 3 (+Y): rotateZ = -180
- 5 (+Z): rotateY = -180
Мінус-напрямки для X/Y/Z залишені “empty” (тобто базова орієнтаціяpolyMirrorCutвже підходить, або автор не захотів додаткових крутінь).
- Позиціонування plane залежно від режиму:
- World (1): ставить plane на 0 по відповідній осі
- Pivot/Selection (3): ставить plane по відповідній осі в координату
$posPivot[axis] - Normals (4):
- plane.translate = pivot
- plane.rotate reset
- далі
rotate -os -fo $rotValX $rotValY $rotValZ(орієнтація від маніпулятора) - додає “докрутку” залежно від кнопки (+X/-X/+Y/-Y/+Z/-Z), щоб отримати правильну площину
Object Center (2) окремо не обробляється — тобто це “дефолт”:
polyMirrorCutсам ставить plane в центр об’єкта.
9. Пошук і перейменування merge node:
- збирає history, шукає
polyMergeVert* - перейменовує в
K_MirrorMergeVert - підключає UI
mergeVertsValueдо.distance(і вмикає поле)
10. Повертає матеріал на mirror result:
- через connections вибирає головний результат і робить
hyperShade -a $getMaterialSymMirrors
11. В кінці:
- селектить mirror plane
- ставить MoveTool
Як підсумок: LMB створює mirror, робить plane “під контроль”, піднімає merge distance в UI і зберігає матеріал.
¶ 5.2 ROTATE (Shift+LMB)
Умова: getModifiers == 1
- Береться список вибраних трансформів
- Читається кут із
angleAdjust - В залежності від кнопки (+X/-X/+Y/-Y/+Z/-Z) обертає відповідну вісь на +angle або -angle.
- Простір обертання залежить від режиму:
- World/Object/Pivot →
rotate -ws -fo ... - Normals →
rotate -os -fo ...(тобто в object space)
- World/Object/Pivot →
Фактично це “step rotate” — швидке підкручування об’єктів тим же набором кнопок.
¶ 6. Clean після Mirror: mirrorCleanAll()
Працює тільки якщо:
- виділено 1 об’єкт
- і це polygon mesh
Дії:
DeleteHistoryна результатіselect -r "K_MirrorPlane_*";і черезlistConnections -d onпідтягує пов’язані нодиdelete;— видаляє plane і пов’язані “службові” вузлиsource cleanUpScene.mel; deleteEmptyGroups();- підчищає порожні групи (і, можливо, інші залишки через cleanUpScene)
Це кнопка “зроби чисто в Outliner після mirror”.
¶ 7. Як це виглядає як workflow
- Запускаєш
k_mirrorToolStartUI();(в кінці скрипт робить це сам) - Вибираєш режим позиціонування plane (верхня кнопка або popup):
- Object Center — “швидко і типово”
- World — дзеркало від нульової площини сцени
- Pivot — дзеркало від позиції маніпулятора
- Normals — дзеркало по орієнтації нормалі/маніпулятора
- Вибираєш меш → натискаєш +X/−X/+Y/… щоб зробити mirror
- Якщо треба, підкручуєш
MergeT(він активується після першого mirror) - Якщо треба, Shift+клік по кнопках — крокове обертання
- Коли результат влаштовує — вибираєш mirror result → Clean (видалити plane/ноди/історію)